Читати книгу - "Велика книга маленького українця. Захопливі розповіді з історії, природознавства та народознавства України"

При кожному вдиху в легенях дельфіна повітря оновлюється приблизно на 90 %. У більшості ссавців під час вдиху відбувається заміна всього 15 відсотків об’єму повітря.

У шкірі дельфіна немає потових залоз; він регулює температуру тіла за допомогою плавників: у розшарілої від плавання тварини кров по крупних судинах, що проникають крізь прошарок жиру, протікає в плавниках поблизу поверхні шкіри, таким чином віддаючи надлишок тепла холодній воді.

Зараз у Чорному морі відомо понад 2400 видів тварин, однак у ньому немає представників багатьох видів, поширених у повно-солоних морях. Тварин Азовського моря значно менше – тут нараховується близько 400 видів. Типово морські тварини, котрі навіть є в Чорному, в Азовському морі відсутні.

Тим часом як більшість диких тварин уникають контакту з людьми, дикі дельфіни, як відомо, обожнюють грати і спілкуватися з людьми, особливо з дітьми.

Найціннішими прісноводними рибами України є лосось дунайський, верховодка, харіус, щука, лин, лящ, судак, сом, окунь, карась, сазан, тараня. У карпатських річках водяться форель і харіус, у великих водосховищах – цінні промислові риби: судак, лящ, сазан, білий амур і товстолобик.

…у чистій воді тіло райдужної форелі майже непомітне? У каламутній же, де форель погано видно, добре помітні тільки червоні смуги на її боках.

…райдужна форель дуже чутливо реагує на комах, що впали у воду, тому рибалки для лову форелі на вудку використовують особливу наживку – «мушку». Її роблять зазвичай вручну з кольорового пір’я та шерсті тварин.

…нещодавно була виведена особлива форма райдужної форелі, яка дістала назву «триплоїд» (такі риби містять три основні набори хромосом)? Вона представлена виключно самцями, тож не може розмножуватись, але добре набирає вагу.

…райдужну форель 1880 р. вивезли з Америки в Європу, де почали вирощувати в рибальських господарствах.

На території України поширені мисливські тварини – копитні, хутряні, а також перната дичина. У заповідно-мисливських господарствах, що є практично в усіх областях, організовується полювання на лося, оленя, дикого кабана, зайця, лисицю, диких гусей, качок тощо.

Лось – це один з видів оленів, який за зовнішніми ознаками суттєво відрізняється від інших оленів. Він дуже високоногий, з міцною грудниною, відносно коротким тулубом і важкою горбоносою головою, лопатоподібними рогами.

Лосі можуть жити у лісах, у степу, в горах, тримаючись гірських долин і похилих схилів, де знаходять для себе їжу. Адже харчуються лосі досить різноманітно: листям дерев, пагонами, травою, водяними рослинами тощо.

Зима – важкий період у житті цієї тварини. Якщо снігу багато, лосям важко рухатися. Що більше снігу, то менше ходить лось. У великі морози тварини люблять лягати в сніг. Тоді над білою поверхнею видно тільки голову з рогами та великі вуха, що повертаються час від часу, як ехолокатори. Перш ніж лягти, лосі повертаються під вітер.

Лось може жити 20–25 років, однак у природі гине, як правило, значно раніше. Найчастіше гинуть лосенята, на яких полюють вовки, або в затяжні весни, коли після потепління раптово повертаються холоди та сніг.

У Західній Європі лося винищили ще в XVIII ст. Там він так і не відновився.

Чисельність багатьох звірів і птахів України значно скоротилася за останні два століття. Залишилися лічені пари таких птахів, як беркут, скопа, орлан-білохвіст, чорний гриф, білоголовий сип, хохітва, огар. На межі зникнення лісовий кіт, перегузня, трипалий земляний заєць, хохуля.